Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

Кафедра філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему « Розвиток та удосконалення комунікативних умінь та навичок учнів на уроках англійської мови за допомогою дидактичних ігор »

вид випускної роботи: творча робота з аналізу науково-методичної проблеми

Виконав:
слухач курсів підвищення кваліфікації

вчителів англійської мови

(09.09.2020 - 25.09.2020)

закладу загальної середньої освіти № 109

м. Запоріжжя

Носатова Вікторія Костянтинівна

Науковий керівник:

Берегова Ольга Андріївна

Запоріжжя

2020

ЗМІСТ

ВСТУП...............................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ІГОР ....................................................................................6

1.1. Види і класифікація ігор.......................................................................................6

1.2 Структура та комунікативна направленість дидактичної гри.....................7

1.3. Активізація пізнавальної діяльності учнів із застосуванням методу

дидактичної гри.............................................................................................................13

1.4. Відбір матеріалу для використання під час проведення дидактичних

ігор та місце дидактичної гри у концепції НУШ.....................................................15

РОЗДІЛ 2. ВИДИ ІГОР НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ.............................................18

2.1. Психологічні ігри....................................................................................................18

2.2. Сюжетно-рольові ігри............................................................................................20

2.3. Режисерські ігри.....................................................................................................21

2.4. Настільно-друковані ігри......................................................................................23

РОЗДІЛ 3. ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ НА УРОЦІ ТА ВДОМА..............26

3.1. Вправи для розвитку різних мовленнєвих навичок.....................................26

3.2. Проведення дидактичних ігор на уроці іноземної мови..............................29

3.3 Ігри вдома з батьками...........................................................................................30

ВИСНОВКИ.......................................................................................................................31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................................34

ВСТУП

Однією з основних рушійних сил розвитку є гра. Дитина грає завжди, під час будь-якої діяльності, свідомо чи не повністю. Гра - найкоротший спосіб до розуміння дитиною реалій дійсності.

Гра - рід діяльності, вільної та свідомої, зумовлений природною схильністю кожної людської особини, яка дає дитині не тільки насолоду, але й дозволяє самостверджуватись у заняттях, які її цікавлять.

Гра - розумна, планомірна, підпорядкована відомим правилам система поведінки. Дидактична ж гра будь-якого виду завжди направлена на реалізацію навчальних цілей, формування навичок. За визначенням Виготського Л.С., гра є природною формою праці дитини, властивою лише їй формою діяльності. Особливість дитячої гри полягає в тому, що її мотив не в результаті, а в змісті ігрової дії. Для дидактичної гри правильним буде зауважити, що гра заради гри повинна поступово замінюватись більш складними формами, школяр має ставити собі мету (або вчитель, в залежності від віку учня) та розуміти, на що спрямовуються ігрові дії та що має бути їх кінцевим результатом. Ігрові ситуації сприяють створенню особливого простору навчальної діяльності, у якому учень готується до рішення життєво-важливих проблем і реальних ускладнень.

За допомогою мовної гри реалізується активна позиція учня в навчальному процесі, адже учень передає не лише інформацію, але й своє ставлення до неї, а також фіксує і враження інших учасників гри. Крім того, мовленнєва гра вирішує безліч різноманітних задач у найкоротший термін, дозволяє досягти розвивальної та виховної цілей уроку, служить для тімбілдінгу, є фактором психологічної діагностики та багато іншого.

Великий теоретик ігрової діяльності Д.Б. Ельконін вказував, що гра являється засобом розвитку мотиваційної сфери, засобом пізнання, спілкування, засобом розвитку розумових здібностей та засобом розвитку довільної поведінки. Гра визначає важливі перебудови і формування нових якостей особи, саме в грі діти засвоюють норми поведінки. Гра вчить, змінює, виховує. Видатний педагог К.Д.Ушинський вказував, що гра є « вільною діяльністю дитини, бо саме в її процесі формуються різноманітні сторони людської душі, її розум, серце, воля. Ігри виступають неабияким виховним засобом, створеним людством».

Для того, щоб реалізувати взаємодію та співпрацю вчителя з учнем, учнів між собою та у групах, а також розвиток інтересу учнів до вивчення мови, важливо продумувати стимули для мовлення, заохочувати учнів до активних мовленнєвих дій у певній ситуації. За наявності в школярів інтересу до мови, вивчена мова не забувається, навіть якщо знання цієї мови не буде використовуватись протягом тривалого часу. Одним з основних стимулів, відповідно до вікових особливостей школярів, є гра.

У фаховій літературі часто відбувається підміна понять та неповне висвітлення проблеми ігрової діяльності під час оволодіння учнями всіма видами мовленнєвої компетенції. Так, докладно описано тільки настільно-друковані та усні мовленнєві ігри, натомість сюжетно-рольовим та режисерським іграм приділено недостатньо уваги. Вважаю за потрібне зазначити, що, відповідно до новітньої та революційної для вітчизняної школи концепції НУШ гра (в тому числі вищеперераховані види) має посісти своє місце у структурі уроку іноземної мови.

Нині українська школа активно реформується. Ці зміни особливо значні в системі мовної освіти. Зміст викладання англійської мови як системи знань, умінь та навичок має сприяти розвитку мовних компетенцій учнів, формуванню світогляду, моралі та поведінки, готуючи до життя в багатокультурному суспільстві. Одним з провідних завдань у роботі сучасного вчителя є формування основних компетентностей учня, зокрема комунікативної.

Інтенсифікація навчального процесу вимагає пошуку та використання нових форм, методів та технологій викладання й навчання, засобів підтримки в учнів інтересу до матеріалу і активізації їх пізнавальної діяльності. На мою думку, однією з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземних мов є організація навчання дітей різних вікових груп за допомогою ігрових форм.

Метою цієї роботи є дослідити різноманітність дидактичних ігор на уроці іноземної мови в аспекті використання їх для засвоєння чотирьох аспектів мовлення.

Завдання роботи полягають у: вивченні різноманітності ігор, що застосовуються на уроках англійської мови; дослідженні впливу різних видів ігор на розвиток навичок аудіювання, говоріння, читання та письма; встановлення закономірності формування вказаних навичок у випадку тренування учнів за допомогою ігор.

Актуальність роботи полягає у тому, що використання дидактичних ігор для вивчення англійської мови є загальноприйнятим потужним чинником активізації процесу набуття мовленнєвих навичок, і він потребує докладнішого вивчення.

Наукова новизна цієї роботи полягає в зібранні та каталогізації всіх різновидів ігор, що використовуються на уроці іноземної мови.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ІГОР

1.1. Види і класифікація ігор

У сучасній психолого-педагогічній літературі існує чимало різних підходів до класифікації ігор. Так, О.М.Леонтьєв класифікує ігри за критерієм їх походження. Серед них: функціональні, конструктивні, ситуативні, традиційні та кордонні.

Класифікація, що була запропонована Ю.А.Аркіним, ілюструє етапи розвитку гри. Розроблена Д.Б. Ельконіним класифікація подає тільки сюжетно-рольові ігри, виокремлюючи ігри з правилами. Це ігри на сюжетні та побутові теми; ігри з виробничим сюжетом; ігри з суспільно-політичним сюжетом. У свою чергу, ігри з правилами поділяються на: наслідувально-процесуальні; ігри-драматизації; сюжетні ігри з нескладними правилами; ігри з правилами без сюжету; спортивні ігри.

На сучасному етапі класифікація ігор була розроблена С.Л.Новосьоловою. У її основі лежить уявлення про те, за чиєю ініціативою виникають ігри (дитини чи дорослого). Автор виділяє три групи ігор:

• Ігри, що виникають за ініціативою дітей - самостійні ігри: гра-експеримент; самостійні сюжетні ігри: сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані.

• Ігри, що виникають за ініціативою дорослих: навчальні ігри: ігри-забави, ігри-розваги, інтелектуальні, святково-карнавальні, театрально-постановчі.

• Ігри, витоки яких ідуть від історично складених традицій етносу (народні).

Аналіз сучасних педагогічних досліджень з ігрової діяльності дітей дає можливість згрупувати їх таким чином:

• За метою і формою: навчальні, розважальні, рухливі, ігри-забави, ігри-небувальщини, ігри-заняття, музично-дидактичні, хороводні, народні, етнографічні, ігри з правилами.

• За змістом - сюжетно-рольові , ігри-драматизації, ігри за літературними сюжетами, режисерські, мовленнєві, театралізовані, спортивні, дидактичні.

• За використанням дидактичного матеріалу: ігри на наочній основі (ігри з предметами, іграшками, картинками, музичними інструментами, лото, доміно, настільно-друковані ігри тощо), словесні і вербальні ігри.

• За способом організації: колективні, групові, індивідуальні, парні, ініціативні, самостійні, стимульовані, творчі.

У середині кожного виду вчені виокремлюють ще різні підвиди і групи ігор, розглядають їх структуру, прийоми організації.

Таким чином, бачимо, що дитяча гра нерідко стає предметом дослідження вчених, але саме аспектам використання дидактичних ігор під час навчання іноземній мові уваги приділяється значно менше, і в основному лише кільком видам.

1.2. Структура та комунікативна направленість дидактичної гри

Дидактична гра - це навчальна гра, вона використовується у навчально-виховному процесі для закріплення і уточнення знань дітей. Учені визначають дидактичну гру як єдину систему впливів, спрямовану на формування у дитини потреби у знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, а також на формування більш досконалих пізнавальних навичок і вмінь - сенсорних, інтелектуальних, мнемічних тощо.

Особливістю дидактичних ігор є те, що вони спеціально створюються і розробляються дорослими з різною педагогічною метою: сенсорного виховання, мовленнєвого розвитку, ознайомлення з довкіллям, з математичними уявленнями тощо. Дидактичні ігри можуть супроводжуватись наочним матеріалом (іграшки, предмети, речі, картинки тощо) або будуватися тільки на словесній основі.

Дидактична гра має структуру, що вирізняє її від інших видів діяльності. Основними елементами дидактичної гри, що надають їй форму навчання і гри водночас, є: дидактичні та ігрові завдання, ігровий задум, правила, ігрові дії, результат. У кожній дидактичній грі є своє навчальне завдання, що відрізняє одну гру від іншої. Дидактичні завдання гри визначаються метою навчального і виховного впливу з боку вихователя. Це можуть бути такі завдання: розвиток мовленнєвого спілкування, розвиток мовленнєвого апарату, зв'язного мовлення, закріплення звуковимови, уточнення і розширення словникового запасу тощо. Наявність дидактичного завдання (або декількох завдань) підкреслює спрямованість навчального змісту гри на процеси пізнавальної діяльності дітей.

Основу дидактичної гри складають ігрові дії, без яких неможлива гра, ігрові дії є "канвою" сюжету гри. У процесі гри увага дитини спрямована на розгортання ігрової дії, а захопленість ігровою ситуацією дає змогу мимовільно розв'язати дидактичне завдання. Ігрові дії можуть бути найрізноманітніші: діти імітують голоси птахів і тварин, інтонаційно відтворюють мовленнєві висловлювання, змагаються, порівнюють, відшукують, загадують, відгадують, купують, лікують тощо. Дидактична гра має конкретний результат, наприклад, відгадування загадок, виконання ігрових дій і завдань, що сприймається дитиною як успіх, від якого дитина одержує задоволення.

У дидактичній грі як формі навчання закладено одночасно два завдання: навчальне (пізнавальне) та ігрове (розважальне). Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, і засвоєння пізнавального змісту відбувається ненавмисно, у процесі цікавих для дитини ігрових дій (ховання і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо). Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання стає не пряма вказівка вчителя і бажання дітей навчитись, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає дітей до розумової активності, як того вимагають умови і правила гри.

Основною метою вивчення іноземної мови в школі є формування комунікативної компетенції. Таким чином, володіння іноземною мовою стає засобом міжкультурного та міжособистісного спілкування. Іноземна мова стає міцним підгрунтям для участі у діалозі етносів сучасного полікультурного світу. Отже, учні мають досягти такого рівня іншомовної комунікативної компетенції, що буде задовольняти їх потреби у здійсненні усної (говоріння, аудіювання) та письмової (читання, письмо) форм комунікацій.

Основна спрямованість сучасного уроку іноземної мови - це комунікативна спрямованість. Вона визначає комунікативний характер вправ та впливає на конкретні практичні цілі як кожного уроку, так і всього процесу навчання іноземній мові. Окрім традиційного розподілу ігор на групи за характером відтворення реальності у грі, спеціалісти виділяють також класифікацію за рецептивно-перцептивною діяльністю. Можна вказати на такі види ігор, як на засвоєння графічного зображення літер алфавіту, граматичні, фонетичні, лексичні, тематичні ігри. А сме:

1). "Snowball" - одна з найпоширеніших видів лексичної гри, її перевага в тому, що ця гра може використовуватися під час вивчення будь-якої теми. Гра покликана активізувати словниковий запас учнів за вивченою темою, добре тренує пам'ять і сприяє розвитку уваги. Учитель говорить: "I have a grandmother" і просить першого учня повторити сказане учителем слово і додати своє: "I have a grandmother and an uncle". Гра триває доки кожен її учасник не відтворить встановлений ланцюжок слів.

2). "Word-search grid" - гра для розвитку уважності, спостережливості і активізації активного словникового запасу. На дошці намальоване поле у вигляді з сітки клітин, в кожній з яких написана буква алфавіту. Серед літер зашифровані слова з певної теми. Завдання учнів - самостійно відшукати серед літер дані слова, спираючись на список внизу сторінки.

3). "Up and down" - різновид лексичної гри, яку також можна використовувати у вигляді фіз. хвилинки. Ця гра забезпечую концентрацію уваги на вивчених словах і дозволяє дітям трохи порухатись. Учитель роздає по 3-4 картки зі словами. Учитель показує малюнок - учень, у якого є відповідне слово, повинен встати, назвати і показати слово. Бажано малюнки показувати швидко, щоб підвищити активність і уважність учнів.

4). "Missing vowels" - легка у підготовці і проведенні, цікава гра на відпрацювання вивчених лексичних одиниць. Завдання можна записати як на дошці так і використовуючи роздаткові картки (дод.2). Завдання учнів вставити у слова пропущені голосні літери.

5). "Memory game" - гра призначена розвивати пам'ять у дітей. Учитель розвішує на дошці 10 карток за вивченою темою, усі хором називають слова. Коли учитель просить усіх заплющити очі, він прибирає одну з карток. Учні мають здогадатися, яка картка пропущена і назвати весь ряд з 10 слів. Гра триває доти, доки на дошці не залишиться жодного малюнку, а учні назвуть їх всі по пам'яті.

6). «Bingo!» Гра «Лексичне лото»

Мета: повторення лексики з будь - якої теми.

Учитель готує список слів з якої - небудь лексичної групи (назви тварин, магазинів, меблів, шкільного приладдя тощо). Кожний учень креслить на аркуші па-перу квадрат, який ділить на 9 маленьких квадратів, у кожному з яких учні пи-шуть по одному слову із заданої групи. На виконання цього завдання учням дається 3-5 хвилин, після чого вчитель голосно читає слова зі свого списку, викреслюючи прочитані. Учні викреслюють слова, які є у їхніх квадратах. У кого виходить три закреслені слова по вертикалі, горизонталі або діагоналі, той говорить: «Bingo!». Цьому учню надається перше місце. А вчитель продовжує читати слова зі списку, щоб визначити друге і третє місце.

7). Гра «Хрестики - нулики»

Мета: активізація лексики з певної теми.

Учитель ділить клас на дві команди - «хрестики» і «нулики». На дошці зобра-жено квадрат, який поділено на 9 менших квадратиків. В кожному квадраті напи-сана назва теми-категорії, наприклад: animals, seasons, food, weather, professions, clothes і т. д. Кожна команда вибирає собі категорію, а вчитель читає запитання до цієї категорії. Якщо гравці відповідають на запитання, то вчитель замість катего-рії ставить значок команди, що дала відповідь: хрестик або нулик. Перемагає ко-манда, що має три хрестика чи нулика підряд. Запитання можуть бути такі:

Animals: It lives in the forest; it's brown and fat and has a short tail. (A bear)

Seasons: Children don't go to school in ... (Summer)

Food: What vegetables do you need to cook vegetable salad?

Weather: What can we see in the sky at day when there are no clouds? (The sun)

Professions: People of this profession sell things. (A seller) і т. д.

8). Гра «Їстівне - неїстівне»

Мета: активізація лексики з різних тем.

Гра проводиться з м'ячем. Учитель або учень кидає м'яча іншому учневі, називаючи певне слово. Якщо слово означає їстівний предмет, дитина ловить м'яча, якщо ж неїстівний - відкидає його.

9). Гра «Лотерея»

Мета: активізація структури there is/there are ... у загальних питаннях і відповідях.

Учитель приносить у клас коробку чи сумку, де є багато предметів, назви яких відомі учням. Учні по черзі ставлять запитання: Is there a ... in the box (bag)? Учи-тель дістає відгаданий предмет. До нього прив'язаний папірець з надписом, скільки очок заробив учень. Часто вживані предмети (олівець, ручка, зошит, кни-жка) можуть «коштувати» одне очко, предмети, наявність яких у класі є несподі-ванкою (квітка, чашка, іграшковий собачка тощо), можуть оцінюватись більшою кількістю очок. Виграє той, хто відгадає предметів на більшу кількість очок.

10). Гра «Скажи наступне слово»

Мета: засвоєння та повторення назв днів тижнів, місяців, дат, числівників.

Учитель називає день тижня, місяць, дату або числівник. Учні по черзі швидко називають наступний день, місяць, дату або числівник. За кожне правильне слово учень дістає очко.

Цю гру можна проводити на командну чи особисту першість.

11). «Перевір себе»
(учням пропонують такі теми як: school, animals, clothes, weather, character and appearance), на які упродовж 1,5 - 2 хв. вони повинні написати якомога більше слів. Учні по черзі зачитують слова. Якщо слово повторюється, то його викреслюють. Перемагає той, у кого залишиться більше слів.

12). «Вінегрет»
(на дошці написані слова, літери в яких перемішані. Учні повинні розпізнати слова та записати їх у зошити. Перемагає той, хто правильно запише всі слова. Для спрощення завдання вчитель указує тему, до якої можна віднести слова)

13). «Познайом мене зі своїми друзями»

Учні стають у коло. Кожен повинен відрекомендувати сусіда праворуч і ліворуч: "His name is...". (Його ім'я....). "Her name is...". (її ім'я...). Тема: Учень та його оточення.

14). «Вгадай задуманий предмет»

Учень виходить із класу. Діти задумують предмет. Учень входить до класу і запитує: "Is it a book?" (Це книга?). Клас хором відповідає: "Yes (no). It's (not) a book" (так або ні). Учню дозволяють поставити не більше трьох запитань. Якщо після третього запитання він не вгадав предмет, діти називають його хором.

15). «Світлофор»

Учитель каже, що він називатиме предмети, які учні звичайно кладуть у портфель, коли йдуть до школи. Якщо це відповідає дійсності, учні показують зелений колір "світлофора", якщо ні, то червоний. Гра проводиться англійською мовою в швидкому темпі. Діти, які правильно і швидко відповідають, нагороджуються призами (вирізані різнокольорові предмети, фігурки, іграшки та ін.).

16). «Біла ворона»

Вчитель показує дітям 5 карток, на яких зображені знайомі предмети. 4 предмети з п'яти мають належати до однієї категорії, а один - до іншої.

Наприклад: a pen, a rule, a book, a pencil, а саt. Діти визначають зайвий предмет, та пояснюють чому.

1.3. Активізація пізнавальної діяльності учнів із застосуванням методу дидактичної гри.

Як відомо, пізнавальна діяльність учнів, а саме рівень її активності, багато в чому визначає кінцевий результат навчання. Оскільки пізнавальна діяльність не може бути зафіксована і виміряна в якихось конкретних одиницях, як температура або довжина, а також являє собою складний комплекс психофізіологічних особливостей конкретного здобувача освіти, на який можуть суттєво впливати різноманітні чинники (час доби, емоційний стан, особисті стосунки в дитячому колективі та із вчителем), дуже важко встановити точний «рецепт» підтримання її на високому або достатньому рівні. Але точно відомо, що ігрова діяльність не тільки пожвавлює урок, спонукає дитину до творчості та надає можливість з іншої точки зору поглянути на навчальний матеріал, але і позитивно впливає саме на пізнавальну діяльність, тобто підвищує рівень внутрішньої мотивації до вивчення іноземної мови. Нетривіальний, цікавий, нестандартний урок, за словами всіх провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців, сприяє більш осмисленому та глибокому розумінню матеріалу.

Важко переоцінити роль дидактичних ігор для активізації пізнавальної діяльності на уроках іноземної мови в початковій школі. Як правило, навіть не дуже популярні теми (на кшталт фонетичних) набагато легше засвоюються саме у грі, і багато в чому завдяки тому, що гра активізує ті зони мозку дитини, які до цього моменту не брали безпосередньої участі у навчальному процесі. Адже точно встановлено, що для дітей молодшого шкільного віку гра є провідним видом діяльності, але характер цієї гри може змінюватись під наглядом вчителя і під впливом навчального процесу та прогресувати. Від ігор, що мають на меті суто відтворення матеріалу, здобувач освіти матиме змогу перейти до таких ігор, які імітують справжні комунікативні ситуації та вимагають діяти на по шаблону чи зразку.

Через ігри та подібні види діяльності (наприклад, перегляд навчальних відеофільмів чи заздалегідь підготованого слайд-шоу) відбувається зменшення ролі знаного у роботах фахівців-психологів позамежового гальмування, яке виявляє себе після тривалої монотонної роботи та часто зводить нанівець всі намагання вчителя пожвавити урок. Навчаючи учнів переключати увагу, розвантажувати свій мозок та просто продуктивно відпочивати, педагог значно підвищує ККД свого уроку. А досягнути всього цього надзвичайно легко саме завдяки використанню ігор на уроках - якомога більш різноманітних, якомога частіше, заохочуючи дітей до участі у них і поступово передаючи їм ініціативу із проведення цих ігор.

Втім, не меншої уваги заслуговує дидактична гра на уроці у дітей середнього та старшого шкільного віку. Безумовно, із часом змінюються пріоритети як особисті, так і в навчанні, тому застосовувати різнокольорові хмарки або квіточки із написаними звуками, намагаючись досягти їх точного відтворення, безперспективно. Але ці категорії учнів точно так само, як і їх молодші товариші, можуть потерпати від позамежового гальмування, а відтак - і від зниження працездатності та втрати пізнавальної активності. Причому в масштабах навчального року, коли таким чином проходять урок за уроком, такі зміни можуть навіть стати невідворотними. У здобувачів освіти цього віку неабиякою популярністю користуються інші види ігор, здебільшого пов'язані із імітацією справжнього іншомовного спілкування або прийняттям на себе досі незвичних дорослих ролей. Пізнавальна активність учнів старшого та середнього шкільного віку зазвичай тим більша та стабільніша, чим дитина сильніше залучена до загальної справи та почуває себе частиною великого та ладно функціонуючого організму. Як правило, бажання самоствердитися серед однолітків, помножене на зручну та приємну форму подання матеріалу, робить дива та гарантує гарне засвоєння знань, стійкі вміння та навички. Тож необхідно не відкидати таку можливість, посилаючись на уявну «дорослість» (особливо у порівнянні з молодшими класами), а активно застосовувати дидактичні ігри скрізь, де це може бути корисним (а відтак - майже усюди), щоб підтримувати пізнавальний інтерес на стабільно високому рівні та мотивувати своїх учнів на нові звершення.

Дидактична гра у навчальному процесі створює особливу, зрозумілу та близьку дитині мотивацію, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички, що особливо корисно саме на уроках іноземної мови, адже формування іншомовної комунікативної компетенції і вимагає сформованих комунікативних навичок. Порівняно з іншими формами навчання, розвитку й виховання, перевага та особлива користь навчальної гри полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для здобувача освіти, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю дитини та не викликає спротиву учня.

1.4. Відбір матеріалу для використання під час проведення дидактичних ігор та місце дидактичної гри у концепції НУШ.

Якщо говорити про те, який саме матеріал заслуговує на те, аби потрапити до шорт-листа для підготовки та проведення дидактичних ігор на уроках іноземної мови, то слід відразу зазначити - такого переліку немає і готувати його я не вважаю за доцільне, оскільки будь-який програмовий матеріал потенційно може потрапити до учня саме у вигляді навчальної гри. Різноманітні завдання із розвитку зв'язного мовлення, спрямовані на засвоєння та автоматизацію використання певних граматичних чи лексичних конструкцій, вправи на відтворення та вправи на творче переосмислення - всі вони можуть мати місце на уроках іноземної мови. Оскільки суть дидактичної гри полягає безпосередньо в розв'язанні актуальних пізнавальних завдань, сформульованих в цікавій, привабливій для дитини і популярній формі, вона може бути використана як жвавий «активатор» всього навчального процесу. Це дає змогу вчителю сприяти кращому і більш осмисленому розумінню матеріалу. Причому йдеться про будь-який матеріал: лексика та граматика, а також лінгвокраїнознавчий аспекти чудово знайдуть своє місце у ретельно продуманій дидактичній грі. Ця думка червоною ниткою проходить крізь усю досить нову та незвичну для українського освітнього простору концепцію Нової української школи, що, втім, досить активно впроваджується вже четвертий рік. Справа в тому, що НУШ побудована на кращих зразках західної педагогіки та передбачає значно вищий, порівняно із традиційним на пострадянському просторі, ступінь зацікавленості учнів навчальним матеріалом. Починаючи від досить простої, але вельми дієвої методики «Шість цеглинок», яка передбачає навчання через діяльність, і до залучення здобувачів освіти у складні міжособистісні контакти протягом навчання, НУШ пропонує маленьким українцям заглибитися у світ знань весело та психологічно комфортно. І досягти цього пропонується здебільшого саме через гру. Навіть існує спеціальний термін для тих, хто на педагогічній ниві прагне все пронумерувати та піддати номенклатурі: game-based learning (тобто ігрове навчання).

Таким чином, немає такого матеріалу, який вчитель, при наявності бажання та технічних можливостей для його реалізації, не міг би «закодувати» в гру та запропонувати учням. Більш складний матеріал варто подавати у кілька прийомів, чередуючи подачу традиційну та ігрову. Більш простий та знайомий матеріал можна перетворити на суцільну гру.

Гейміфікація (термін НУШ) покликана демократизувати зміст сучасної освіти та наблизити її до потреб реального учня. Крім того, грунтовні сучасні дослідження переконливо доводять, що застосування великої кількості дидактичних ігор (в тому числі і на уроках іноземних мов) сприяє швидкому та якісному розвитку так званих «наскрізних» навичок 21 століття, серед яких можемо зазначити критичне мислення, креативність, співпраця та комунікацію, а також навички ставати та бути лідером, втілювати свої інноваційні проекти, вдосконалювати та використовувати навички роботи із комп'ютерною технікою тощо.

Таким чином, можна зазначити, що ретельно підготовлена та якісно проведена гра - це не лише розвага. Для сучасних дітей XXI сторіччя - це ефективний метод навчання, здатний заохотити до пізнання світу та сформувати ключові компетентності, що допоможуть у подальшому легко і швидко адаптуватися до змін у майбутньому. Також гра сприяє підвищенню пізнавальної активності та мотивації учнів, що позитивно відбивається на рівні сформованості всіх необхідних знань, умінь і навичок.

Як зазначає Віктор Громовий, керівник Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти, «Гра дозволяє вести шкільне життя без стресів і перенапруження. Для малюків такий формат є основною формою пізнавальної активності. Це природній для маленької дитини шлях». Тому, на його думку, використання великої кількості та різноманітності дидактичних ігор на уроках в сучасних школах не тільки сприятиме демократизації змісту освіти, а і справить значний позитивний вплив на все подальше життя учнів, у яких бажання навчатись збережеться і надалі завдяки використанню нетрадиційних, але корисних методів.

РОЗДІЛ 2. ВИДИ ІГОР НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

2.1. Психологічні ігри.

Окремо серед дидактичних ігор стоять ігри психологічні. На превеликий жаль, зараз школярі мають величезні проблеми із комунікацією всередині колективу, нерідкі випадки так званого булінгу. Здійснюючи міжпредметні зв'язки та допомагаючи шкільному психологу привести відносини в колективі до ладу, вчитель іноземної мови може проводити на своїх уроках наступні ігри.

Гра № 1. Презентація. Ця гра, безумовно, сподобається дитині. Запропонуйте їй виступити перед бабусею й дідусем. Вона може продемонструвати їм свої вироби або прочитати вірші. Чим швидше вона навчиться вільно говорити на публіку, тим краще. Це допоможе їй упоратися зі страхом публічних виступів, який часто зустрічається в дітей.

Гра № 2. Що відбувається на картинці? Гра добре розвиває комунікативні навички дитини. Запропонуйте їй у деталях описати, що вона бачить на зображенні: кольори, людей, дії тощо. Старші діти можуть уявити, що відбувалося до цього, що станеться далі. Дана гра розвиває уяву й логічне мислення дитини.

Гра № 3. Закінчіть історію. Почніть історію й запропонуйте дитині її закінчити. Якщо вона ще маленька, розкажіть лічилку, запропонуйте придумати інше її закінчення. Дана гра добре розвиває словниковий запас дитини.

Гра № 4. Імпровізація. Напишіть на аркушах паперу кілька тем, які цікавлять дитину. Покладіть їх у коробку. Запропонуйте їй узяти одну записку й кілька хвилин говорити на дану тему. Згодом малюк навчиться говорити на більш складні теми.

Гра № 5. Придумай історію. Дитина любить придумувати історії більше, ніж слухати. Перед початком гри розкажіть їй коротко зміст будь-якої книги. Потім покажіть дитині кілька ілюстрацій з книги. Запропонуйте їй розташувати картинки підряд. Коли вона зробить це, попросіть розповісти історію за картинками.

Гра № 6. Емоційні шаради. Напишіть на картках назви емоцій: щастя, смуток, злість, нудьга, страх та інші. Запропонуйте дитині взяти картку й, не кажучи ні слова, зобразити емоцію. Ця гра особливо корисна для дітей, які погано розпізнають емоції за виразом обличчя.

Гра № 7. Зміна лідера. Гра вчить дітей звертати увагу на невербальні сигнали. Одна дитина грає роль лідера, стає в центр кола. Вона робить якусь просту дію, наприклад, плескає в долоні або тупотить ногою. У той же час вона зображує якусь емоцію: посміхається, хмуриться тощо. Усі в колі повинні повторити дії лідера. Потім лідер повинен знайти собі заміну й подати знак: підморгнути або кивнути. Лідер змінюється, і тепер усі повинні повторити дії нового лідера.

Гра № 8. Телефон. Це класична гра на комунікацію. Діти стають у коло. Перший гравець пошепки вимовляє фразу на вухо другому. Почута фраза передається по ланцюжку. Після цього перший гравець вимовляє фразу, яку він передав другому, а останній - почуту фразу. Найчастіше ці фрази відрізняються одна від однієї.

Гра № 9. Двадцять запитань. Ця гра вчить дитину ставити прямі запитання. Гравці сідають у коло, один сідає в центрі кола. Хто сидить у центрі, повинен загадати людину, місце або предмет, а решта гравців - вгадати його. Гравці можуть поставити дитині, що в центрі кола, 20 запитань, на які можна відповісти «так» або «ні». Якщо після 20 запитань ніхто не зможе вгадати задуманий предмет, дитина в центрі кола вважається переможцем.

Гра № 10. Вгадай предмет. Одному гравцеві зав'язують очі. Інші учні вибирають предмет, який необхідно вгадати. Діти повинні по черзі називати ознаки цього предмета. Гравець із зав'язаними очима при цьому може ставити запитання. Ця гра вчить дитину описувати предмети.

Отже, ігри на комунікацію - це ефективний спосіб навчити дитину чітко й лаконічно висловлювати свої думки. Подібні ігри також добре допомагають зміцнити зв'язок з дитиною, покращити спілкування в межах окремо взятого класу.

2.2. Сюжетно-рольові ігри

Сюжетно-рольова гра посідає особливе місце у процесі розвитку дитини, оскільки саме завдяки ній дитина поступово визначає своє місце у складній системі взаємодії у соціумі. Тож буде не зайвим використати даний різновид ігор на уроках з іноземної мови, аби у знайомий дитині спосіб розширити її іншомовну комунікативну компетенцію з різних лексичних тем. Наприклад, під час сюжетно-рольової гри у лікаря, водія, листоношу, перукаря тощо, можливо активізувати та поповнити словниковий запас учня, значно зменшити страх перед спілкуванням іноземною мовою, вдосконалити навички використання певних граматичних форм, покращити навички говоріння та аудіювання як частину складного перцептивно-рецептивного комплексу. Ми пропонуємо вчителю іноземної мови заздалегідь приготувати та використовувати за потреби атрибути для сюжетно-рольових ігор, як-от: наголівники, елементи декорацій (можна використати проектор та екран), бутафорію (продукти харчування, медичне приладдя тощо).

Найбільш ефективним є використання сюжетно-рольових ігор у початковій школі, хоча і школярі старшої та середньої ланок зазвичай із задоволенням долучаються до такого виду роботи на уроці.

Слід зазначити, що розвиток сюжету такої гри має знаходитись під пильним контролем з боку вчителя, оскільки учні мають тенденцію примітивізувати лексичні та граматичні зразки. Також вчитель повинен слідкувати за темпом уроку та не допускати занадто великих порожніх пауз, не наповнених продуктивною діяльністю. З метою запобігання цим двом вадам, які значно знижують ефективність такого дидактичного методу, як сюжетно-рольова гра. Вважаємо за доцільне, по-перше, готувати наочні посібнички-підказки, де може бути стисло викладений бажаний хід гри. Так, наприклад, діалог між лікарем та хворим може бути занотований у вигляді малюнків-крокі, щоб дитина, спираючись на візуальне підкріплення, розуміла, як вибудувати розмову. Кожну наступну групу учасників слід готувати до участі у грі заздалегідь, не витрачаючи часу на уроці. З цією метою всі атрибути носять суто умовний характер (наприклад, наголівник замість повноцінного костюма).

Особливе місце серед сюжетно-рольових ігор посідають діалоги та полілоги, наявні в підручниках та додаткових матеріалах, які мають бути розучені вдома. У змозі вчителя перетворити цей стандартний етап перевірки домашнього завдання на яскравий та привабливий момент. Тут можливо доручити виготовити власноруч усю необхідну атрибутику, провести конкурс на найартистичніше виконання уривку, запропонувати відразу продовжити та доповнити вивчений текст, використати сюрпризний момент тощо.

Учні старшої школи здатні до втілення досить серйозних з точки зору лексичного та граматичного навантаження дидактичних ігор. Крім того, вони вже здатні відтворювати не тільки бачений на уроці зразок, а і застосовувати власний досвід. Це дає вчителю змогу визначитись із темою гри, а її хід корегувати якнайменше, надаючи можливість учням висловитись, взаємодіяти, інколи навіть сперечатися, обстоювати свою думку та наводити аргументи. На цьому етапі буде корисним проведення ігор, що мають на меті моделювання непідготовленої соціальної взаємодії. Наприклад, журналіст бере інтерв'ю, фотограф пропонує часопису свої знімки, адміністратор отелю цікавиться у гостей, чи сподобалось їм у їх країні.

Сюжетно-рольова гра, використана в потрібний час та насичена відповідним антуражем, привносить ефект різноманітності та новизни до уроку іноземної мови, пожвавлює темп, стимулює невимушене говоріння та аудіювання на виконання принципу «вчити мову, щоб володіти мовою».

2.3. Режисерські ігри

Режисерськими називають такі театралізовані дидактичні ігри, де учень, подібно до режисера кіно чи вистави, вибудовує власну ігрову реальність, пересуваючи та озвучуючи фігурку-персонажа. Цей різновид ігор надзвичайно корисний в початковій школі, під час перших кроків з вивчення іноземної мови, оскільки тимчасово повертає дитину у комфортний та звичний для неї стан гравця-дошкільника. На превеликий жаль, розповсюдженню цього типу ігор на уроці не сприяють умови, а саме переповнені класи та брак матеріалів. Щоправда, концепція НУШ враховує все це та пропонує вчителю досі нечувані можливості для режисерських ігор. Так, приміром, школяр НУШ може проводити час уроку на килимку, біля фліп-чарту (де є можливість використати фігурки з магнітним покриттям) тощо.

В рамках реалізації проекту НУШ учні отримали можливість використовувати, зокрема, якісний та багатофункціональний блочний конструктор Лего, на базі якого можна вибудувати безліч яскравих сюжетів.

Таким чином, режисерська гра як такий вид дидактичної вправи, що стимулює якнайшвидший розвиток комунікативних умінь учнів (особливо молодших класів), має беззастережну перевагу у невимушеності та легкості організації, порівняно з іншими видами гри на уроці іноземної мови. Фігурки, виготовлені із цупкого картону, ПВХ-плівки, оракалу, фетру, пластмаси, дерева тощо можна використовувати на килимку, у зоні відпочинку, фланелеграфі, фліп-чарті, на парті чи вчительському столі. Вони довговічні та виготовляються досить легко, а більшість навіть - власноруч. Крім того, пропоную реалізувати міжпредметний зв'язки та попросити класовода виготовити набори для такої гри на уроках праці чи з батьками.

Цей різновид ігор використовується під час відпрацювання, узагальнення, фіналізації говоріння та аудіювання з певної лексичної теми, допомагає активізувати словник та своєрідно унаочнити певні граматичні категорії (множина імеників, третя особа однини та множини займенників, деякі часи дієслова, використання прийменників).

Ми рекомендуємо проводити такі ігри після актуалізації опорних знань школярів, ділити групу учнів на пари або підгрупи, що грають по черзі, а також зауважуємо, що вчитель має обов язково організувати перегляд та сприймання ходу гри іншими дітьми, що не задіяні в цей момент.

Режисерська гра має такий чи не найпотужніший інструмент розвитку усного мовлення школярів, як елемент спонтанності, що особливо важко і цінно на початковому етапі навчання іноземній мові. Приготування до цього виду гри може бути здійснене разом із дітьми, а не вчителем одномоментно, як з настільно-друкованими, наприклад, іграми. Обговорення необхідних матеріалів та інструментів, ходу майбутньої гри, персонажів та їх характерів, здійснене групою учнів разом із вчителем, має, по-перше, стійкий позитивний ефект в царині психології школяра (знімає страх висловлюватися іноземною мовою), а по-друге - збагачує словниковий запас та навички аудіювання.

Учні можуть засвоювати етикетні кліше, вивчати назви звірів та пір року, запам ятовувати лексику з теми, вчитися висловлювати подяку чи співчуття, називати дії та кольори - і при цьому перебувати у динаміці.

Вчитель має дбати про різноманітність та дидактичну цінність режисерської гри на уроці іноземної мови. Враховуючи нескладну та нетривалу підготовку, високу варіабельність, значний ступінь актуальності та цікавості до таких ігор у школярів, вони можуть стати повноцінним інструментом для засвоєння та відпрацювання абсолютної більшості граматичних та лексичних тем. Крім того, вони чудово відповідають концепції НУШ та повноцінно реалізують собою виховну мету уроку (за відповідного вибору теми).

2.4. Настільно-друковані ігри

Найбільш часто використовуваним та найрізноманітнішим різновидом дидактичних ігор на уроці іноземної мови є настільно-друковані. Багато провідних методистів звертали увагу на доцільність та особливості їх використання (Ніколаєва, Зимня, Пасов, Вишневський та ін.). Настільно-друковані дидактичні ігри досить докладно описані у десятках праць.

Широке розповсюдження цього різновиду ігор базується на їх численних перевагах, таких як універсальність (їх, на відміну від сюжетно-рольових чи режисерських, можна використовувати на всіх без винятку етапах формування певного виду компетенцій), простота у виготовленні та використанні, можливість поєднання індивідуальної, групової та фронтальної форм роботи з учнями, значний ступінь цікавості та новизни.

Настільно-друковані дидактичні ігри на уроці іноземної мови використовуються для:

- вивчення фонетики;

- засвоєння букв алфавіту;

- розвиток навичок читання та засвоєння правил читання;

- розвиток та вдосконалення навичок аудіювання;

- лексичні ігри;

- граматичні ігри тощо.

Як бачимо, за допомогою ігор цього виду можна урізноманітнити та позбавити монотонності урок, спрямований на засвоєння будь-яких навичок.

Крім того, особливої цінності їм надає можливість бути використаними на будь-якому етапі засвоєння матеріалу чи формування навички.

Звертає на себе увагу нагальна та постійна потреба пришвидшувати темп уроку, водночас зберігаючи увагу учнів та підтримуючи дисципліну. На нашу думку, із цим завданням легко впорається настільно-друкована дидактична гра, як один з найпростіших способів організації навчального процесу відповідно до вікових та гігієнічних вимог сучасної школи.

Деякі з них вимагають зовсім мало часу на приготування та організацію (типу «Бінго», або «Спіймай звук»). Інші, будучи ретельно підготовленими, сприяють динамічній розрядці учнів, реалізовують розвивальну мету уроку, забезпечують здійснення міжпредметних зв язків (наприклад, «Що зайве?», «Порахуй та скажи», «Вгадай за описом» тощо).

Особливе місце серед ігор цього виду посідають ігри та ігрові вправи на розвиток граматичних умінь та навичок, оскільки це чи не єдиний спосіб урізноманітнити набуття вказаних умінь до формування стійкої навички, яку можна тренувати у сюжетно-рольовій чи режисерській грі.

Ігри, де учень має вибрати правильну словоформу чи лексему та пояснити свій вибір, особливо корисні під час вступної частини курсу (100 перших усних уроків за Вишневським), з огляду на вимоги щодо імпліцитного навчання.

Крім того, дидактичні ігри такого типу дають можливість ділити школярів на команди, додавати до уроку елементи змагання, комунікації між учнями, спільного прийняття рішень, чим стимулювати активність та вирішувати завдання вибудування єдиного колективу. Це повністю відповідає концепції НУШ, яка рекомендує проводити уроки саме у такій невимушеній формі.

РОЗДІЛ 3. ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ НА УРОЦІ ТА ВДОМА

3.1. Вправи для розвитку різних мовленнєвих навичок.

Безумовно, «найвищою точкою» в опануванні іншомовної комунікативної комунікації є формування стійкої навички.

Складна рецептивно-перцептивна діяльність, якою є користування іноземною мовою, вимагає постійного тренування та вправляння. Для того, щоб процес цей проходив максимально природньо, та на вимогу вікової психології, вчитель має використовувати різноманітні ігри протягом уроку. Це пожвавлює перебіг навчального процесу, прискорює темп уроку, сприяє позитивному вирішенню дидактичних, розвивальних, виховних завдань.

Сюжетні (або сюжетно-рольові) та режисерські ігри найбільш повно розкривають свій потенціал, будучи ретельно підготовленими. Здебільшого, мовленнєва діяльність навіть рідною мовою викликає у сучасних дітей певні труднощі, також, та навіть більшою мірою, це стосується іноземної мови. Тож вважаємо за потрібне систематизувати та уточнити, яким чином вчитель може підготувати школярів до проведення ігор такого типу, аби відповідні ігрові моменти якнайкраще сприяли розвитку комунікативних навичок та викликали менше стресу у дітей.

По-перше, важливу роль у підготовці до проведення ігор такого типу має активізація тематичного словника школярів. Ми пропонуємо таку добірку ігор та ігрових вправ, що сприятимуть цьому.

Вправа 1. What is this?

Вчитель демонструє картку (слайд), або предмет у натуральному вигляді. Учні мають назвати його англійською мовою. Вправу добре використовувати на етапі закріплення нової лексичної теми.

Вправа 2. Guess and say.

Вчитель читає іноземною мовою короткий опис предмета або дії. Задача учнів полягає в тому, щоб впізнати та назвати його. Слід добирати такі стислі описи, які складені з добре знайомої учням лексики.

Вправа 3. Compare and guess.

Ця вправа схожа на попередню, але має суттєву відмінність. Вчитель заздалегідь готує зображення двох схожих у кількох ознаках предметів, що відрізняються однією-двома характеристиками. Наприклад, при вивченні теми «Рослини» можна дібрати помідор та яблуко. Ця вправа чудово розвиває навички аудіювання, адже із прочитаного вчителем опису учень має встановити, що за предмет було загадано.

Вправа 4. Tell me, please.

На відміну від попередніх, ця вправа направлена більшою мірою на говоріння як вид мовленнєвої діяльності. Вчитель має ставити питання типу

«Розкажи мені про своє хоббі» або «Що робить лікар у лікарні?», а учні відповідають повними реченнями.

Вправа 5. Catch the word.

У формуванні мовленнєвої компетенції важливу роль грає вміння влучно дібрати потрібний синонім з-поміж схожих за значенням слів. Тож вчитель має тренувати учнів у цьому вмінні. Ця вправа передбачає, що вчитель читає дефініцію, а потім перераховує кілька контекстуальних синонімів, серед яких правильним є лише один. Учні мають відмітити його (оплеском, піднятою рукою тощо). Також необхідно пояснити свій вибір.

Вправа 6. Say quickly.

Ця вправа має на меті тренувати учнів у використанні антонімів та розширювати їхній словниковий запас. Можна використовувати м яч або вказівний жест на позначення того, хто має відповідати. Вчитель (або підготовлений учень, так вправа набуває інтерактивних рис) називає слово, а у відповідь має отримати його антонім.

Вправа 7. What does he do?

Оволодіння певним словниковим запасом є надзвичайно важливим для нормального спілкування іноземною мовою. Втім, не менш важливим є розподіл вивчених слів за частинами мови, адже знання самих лише іменників та прикметників не вирішує завдання комунікації. Ця вправа сприяє уточненню та активізації саме дієслівного словника школярів. Вчитель озвучує виконавця дії (відповідно до теми вивчення та сюжету майбутньої гри) - наприклад, водій автобуса, або журналіст. Завданням учнів є перерахувати якнайбільше дієслів, що можуть контекстуально відноситись до виконавця.

Вправа 8. Continue the story.

Чудовою мовленнєвою підготовкою до проведення будь-якої гри, направленої на спілкування іноземною мовою, є колективне створення казок, оповідань, фантастичних розповідей тощо. Перший учасник розпочинає, розказуючи кілька речень, другий підхоплює та продовжує, третій - доповнює далі, і так до тих пір, поки всі учасники не отримають слова. Ця вправа також є інтерактивною. Вчитель може урізноманітнити гру, заздалегідь приготувавши картки із коротким словесним описом певних обставин чи з малюнками персонажів, що мають бути введені в сюжет. Ці картки можна роздавати власноруч, ранжуючи таким чином ступінь складності, або запропонувати школярам обрати навмання. Особливо весело така вправа може виглядати у старшій школі, коли учень розмірковуватиме, як ввести в розповідь про Червону Шапочку, припустімо, Марсіанина, або Хмарку, що вміє говорити. Непідготовлена заздалегідь, але зацікавлена дитина докладе усіх зусиль, аби достойно вийти із складної ігрової ситуації.

Вправа 9. Look at me.

Ця вправа також має на меті тренувати непідготовлене говоріння, але із цікавинкою у вигляді пантоміми. Учні працюють або в парах (і тоді вправа набуває статусу інтерактивної), або один демонструє усім іншим. Отримавши від вчителя картку із завданням, учень-ведучий має без використання слів продемонструвати персонажа так, аби його вгадали інші гравці. Сюжети для показу варто добирати відповідно до теми майбутньої гри.

Вправа 10. Word chain - assotiations.

Ведучий розпочинає гру будь-яким словом, а далі учні ланцюжком добирають слова-асоціації, причому вчитель може попросити пояснити свій вибір. Гра швидко і ефективно активізує та розширює словниковий запас школярів.

3.2. Проведення дидактичних ігор на уроці іноземної мови.

Будь-яка гра сама по собі є повноцінним дидактичним методом, проте не слід відкидати ідею зробити її ще більш насиченою та навчально забарвленою. Творчий вчитель, плануючи проведення на уроці тієї чи іншої гри, може поєднати її із відомими йому навчальними доктринами для отримання кращого результату.

Наприклад, мною опробувано преведення режисерської гри у поєднанні із засадами педагогіки Монтесорі. У 4 класі, обговорюючи тему «Покупки», ми обігрували її за допомогою виготовлених власноруч ляльок (тут також були реалізовані міжпредметні зв'язки із трудовим навчанням та декоративно-прикладним мистецтвом), а товарами слугували саморобні моделі з картону. Також я рекомендую використовувати настільно-друковані ігри якомога частіше, оскільки це пожвавлює урок. Школярам подобається така форма роботи, причому не тільки в молодшій ланці. Рекомендую до використання ігри типу «Бінго», лото, геометричного чи зоологічного доміно, або кросвордів.

У старшій ланці можна активно використовувати ділові ігри. Із мого власного досвіду можу рекомендувати до використання, наприклад, гру «Журналісти». Особливо добре послуговуватись ними для кращого вивчення лінгвокраїнознавчого аспекту. Одна дитина представляється мандрівником, що повернувся із далекої подорожі, або популярним виконавцем, чи відомим винахідником. Інші учні мають стати журналістами та розпитати свого товариша про те, що він бачив, що думає з того чи іншого приводу. З мого власного викладацького досвіду - такі ігри пожвавлюють урок. Важливо лише слідкувати за темпом уроку та не допускати довгих пауз.

Окремо хотілося б сказати про дотримання дисципліни. Багато вчителів, особливо молодих, не дуже прагнуть використовувати ігри, оскільки після них важко вгамувати клас. На мою думку, це марні побоювання, варто лише на самому початку домовитись з учнями стосовно того, як має проходити урок.

3.3. Ігри вдома з батьками.

Невід'ємною частиною вивчення будь-якої дисципліни є виконання домашнього завдання. Вчитель, на мою думку, має заохотити дитину до цього, а ще краще - зробити виконання домашки родинною справою у хорошому сенсі цього слова. Нижче представлені різновиди ігор, у які я пропоную грати дітям разом із батьками, та які пояснюю мамам і татам на батьківських зборах.

1. Настільно-друковані:

- лото різноманітні - із коментуванням іноземною мовою;

- доміно тематичні (в залежності від того, яка тема вивчається);

- ігри-ходилки - із коментуванням англійською;

- ігри типу «Крокодил», «Хто я?», «Пантоміма» - англійською мовою.

2. Режисерські:

- різноманітні за тематикою та цікаві дитині з наявних вдома чи виготовлених самостійно;

- театри настільний, тіньовий, кульковий, пальчиковий тощо - неодмінно із коментуванням іноземною мовою.

- ігри із м'якими іграшками з діалогами іноземною мовою;

3. Сюжетно-рольові:

- «професійні» набори для обговорення;

- мікрофон та відеокамера для імітування виступу на публіці або створення блога;

- стимулювання переходити на спілкування іноземною мовою у побуті, спочатку у формі гри, а далі - за бажанням.

ВИСНОВКИ

З самого раннього дитинства дитина спілкується з світом через гру. Для неї гра - спосіб пізнання дійсності, спосіб випробувати себе. Це найкоротший шлях до освоєння необхідних навичок та набуття комунікативної компетенції.

Наша країна намагається інтегруватись у європейське співтовариство.

Провідною ідеєю розвитку освітнього простору Європейського Союзу є компетентнісний підхід до формування змісту освіти на всіх її рівнях.

Застосування компетентнісного підходу до створення змісту та методики навчання іноземних мов передбачає наближення наукового знання до використання його учнями в реальному житті, розвитку інтегративного напрямку навчання та активізації викладання до систематичної організації навчальної, практично - дослідної діяльності учнів.

Навчання іноземної мови- це не тільки духовне збагачення кожної дитини (пізнання своєрідності нації, національної культури та мистецтва, морально - етичних принципів суспільства тощо), а й формування життєвої компетентності учнів. Тільки ті знання і вміння учня вважаються корисними, доцільними і міцними, які застосовуються на практиці, які школяр перенесе й використає у різних життєвих ситуаціях.

Інтенсифікація навчального процесу вимагає пошуку та використання нових

форм, методів та технологій викладання й навчання, засобів підтримки в учнів

інтересу до матеріалу і активізації їх пізнавальної діяльності. На мою думку,

однією з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземних мов є

організація навчання дітей різних вікових груп за допомогою ігрових форм. Про важливість використання ігор в навчальному процесі відомо давно. Багато видатних педагогів, а саме: Н.П. Анікєєва, П.П.Блонський, А.С.Макаренко,

С.Ф.Русова, М.Г.Яновська та інші справедливо наголошували на ефективності

використання ігор у процесі навчання. І це зрозуміло, адже під час гри повною

мірою, часом зовсім несподівано виявляються здібності дитини. Як правило, збагачений ігровими моментами навчально - виховний процес активізує пізнавальні можливості вихованців : гра захоплює, викликає бажання взяти

участь у ній і одночасно знімає психологічну напругу, що більшою чи меншою

мірою супроводжує будь-яке навчальне навантаження. Гра завжди передбачає

прийняття рішень - що сказати, як відповісти, як виграти? Бажання вирішити ці питання загострюють розумову діяльність гравців, пробуджують інтерес і

активність дітей. Це дає можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому і надійному запам'ятовуванні іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов'язковою умовою активної участі, а в окремих випадках - обов'язковою умовою виграшу.

Зняття психологічної напруги, на думку психологів і педагогів, є одним із найважливіших чинників гармонійного розвитку дитини : психічного,

фізичного, духовного. Але ігри не замінюють інші форми і види роботи на уроці, а тільки доповнюють їх, допомагають розвивати комунікативну компетенцію.

В процесі виконання роботи я звернула увагу на те, що провідні метидисти та психологи наголошують на тому, що саме активізація пізнавальної діяльності (на відміну від, скажімо, її розвитку та стимулювання) є важливою рушійною силою навчання. Особливо це стосується молодших школярів, але також виразно прослідковується для учнів будь-якого віку, статі та рівня розвитку. А оскільки саме дидактична гра в усій різноманітності її видів та форм має величезний потенціал для активізації пізнавальної діяльності школярів - то використання її на уроках іноземної мови стає беззаперечним та найбільш коротким шляхом до виконання мети уроку, а в перспективі - і набуття знань, формування умінь, розвитку навичок.

Оскільки вже протягом трьох років в Україні реалізується інноваційна освітня реформа (так звана Нова українська школа), покликана демократизувати освіту та зробити її дитиноцентричною у найкращому розумінні цього слова, я звернула особливу увагу на місце дидактичної гри в цій концепції та адаптувала різноманітні види ігор до вимог НУШ. Слід зазначити, що педагогіка партнерства, що лежить в основі НУШ та визначає її гуманістичні засади, спирається на гру як провідну діяльність дитини в попередній період життя (мається на увазі дошкільне дитинство), а це, зі свого боку, вимагає від вчителя продумувати та якомога частіше використовувати в повсякденній роботі найрізноманітніші види ігор, укомплектовувати свій кабінет великою кількістю наочності не тільки для традиційних настільно-друкованих, а і для сюжетно-рольових, режисерських та інших видів ігор.

До речі, маю наголосити, що поступовий збір всіх необхідних матеріалів можна чудово організувати шляхом здійснення міжпредметних зв'язків. Скажімо, виготовити знаряддя для різних видів театру (пальчикового, тіньового, лялькового тощо) учні можуть на уроках мистецтва. Дещо доцільно запропонувати виготовити під час проведення класної години на так званій колективні творчій справі (це здебільшого стосується великих декорацій) або попросити приділити увагу виготовленню необхідної наочності для проведення гри учнів у їх родинному колі.

Особливу увагу я звернула на те, що станом на сьогоднішній день у педагогічній літературі, як вітчизняній, так і зарубіжній, відсутній перелік тем, завдань, напрямків абощо, який може мати певні «преференції» при обранні форми подачі учням і має бути обов'язково перетвореним на гру. Інакше кажучи, будь-який матеріал при творчому осмисленні може потрапити на поличку для зберігання дидактичних ігор у вигляді яскраво виготовленої наочності. Немає жодних вимог до обов'язкової подачі у ігровій формі певного матеріалу, і не може їх бути. Але творчому вчителю, який прагне зробити свій урок не тільки теоретично корисним, але і практично цікавим, не варто нехтувати грою, маючи можливість її організувати та провести.

Під час виконання роботи я підсумувала наявні в педагогічній літературі відомості про використання дидактичної гри на уроках іноземної мови, їх класифікацію, каталогізувала власні напрацювання та розробки відомих методистів, окремо виклала вправи для використання вдома в колі сім'ї.

Мету роботи досягнено, завдання вважаю виконаними в повному обсязі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бим И. Л. Цели обучения иностранному языку в рамках базового курса. Иностранные языки в школе / И. Л. Бим., 1996. - (Москва).

2. Близнюк О. І. Ігри в навчанні іноземних мов / О. І. Близнюк, Л. С. Панова., 1997. - (Освіта).

3. Бондар М. В. 130 ігор для уроків з англійської мови. / М. В. Бондар., 2004. - (Основа).

4. Верещагина И. Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в общеобразовательных учреждениях / И. Н. Верещагина, Г. В. Рогова., 1998.

5. Выготский Л. С. Игра и её роль в психическом развитии ребенка / Л. с. Выготский., 1996. - (Москва).

6. Эльконин Д. Б. Психология игры / Д. Б. Эльконин. - Москва, 1978. - 304 с. - (Педагогика).

7. Жуковская Р. И. Игра и ее педагогическое значение / Р. И. Жуковская., 1975. - (Просвещение).

8. Зоц В. Гра - справа серйозна / В. Зоц., 2003. - (Київ).

9. Колесникова І. Є. Игры на уроке английского языка: пособие для учителя / І. Є. Колесникова. - Мінск, 1990.

10. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток / Г. С. Костюк. - Київ, 1989. - (Радянська школа).

11. Олійник Т. І. Рольова гра у навчанні англійської мови в 6-8 класах: Посібник для вчителів / Т. І. Олійник. - Київ, 1992. - (Основа).

12. Павлюк Ф. В. 200 ігор на уроках англійської мови / Ф. В. Павлюк. - Тернопіль, 2002. - (Мандрівець).

13. Пасов Є. І. Урок иностранного языка в средней школе / Є. І. Пасов. - Москва, 1989.

14. Петровський А. В. Возрастная и педагогическая психология / А. В. Петровський. - Москва, 1973.

15. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко, 2002. - (Киев).

16. Редько В. Г. Навчально-ігрова діяльність на уроках іноземної мови у початковій школі / В. Г. Редько, Ю. Л. Федусенко, Н. В. Теличко. // Карпатська вежа. - 2009. - С. 108.

17. Русова С. Ф. Вибрані пед. твори / С. Ф. Русова. - Київ, 1997. - (Либідь).

18. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи / О. я. Савченко. - Київ, 1999. - (Генеза).

19. Стронін М. Ф. Обучающие игры на уроке английского языка. / М. Ф. Стронін. - Москва, 1984.

20. Сухомлинський В. О. Сердце віддаю дітям. / В. О. Сухомлинський. - Київ, 1977. - (Радянська школа).

21. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори: В 2-х т. / К. Д. Ушинський. - Київ, 1983. - (Радянська школа).

22. Федусенко Ю. І. Граючись - перемагаємо! Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів: результати педагогічного експерименту / / Ю. І. Федусенко. // Рідна школа. - №11. - С. 30-34.

23. Федусенко Ю. І. До проблеми використання ігор у змісті сучасного підручника іноземної мови для початкової школи / Ю. І. Федусенко - Київ, 2004. - (Педагогічна думка). - С. 124-131.

24. Федусенко Ю. І. Пізнавати світ у грі / Ю. І. Федусенко. // Іноземні мови в навчальних закладах. - 2003. - №1. - С. 78-84.

25. Федусенко Ю. І. Особливості впливу навчально-ігрової діяльності на розвиток основних психічних процесів у молодшому шкільному віці / Ю. І. Федусенко. // Рідна школа. - 2005. - №4. - С. 23-25.

26. Фіцула М. М. Педагогіка / М. М. Фіцула. // Академія. - 2000. - С. 79.

27. Дьоміна І. Як навчання на основі ігор розвиває навички 21-го століття [Електронний ресурс] / Інна Дьоміна. - 2018. - Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/view/yak-navchannya-na-osnovi-igor-rozvyva-navychky-21-go-stolittya/.

28. Ігри для дітей англійською мовою [Електронний ресурс]. - 2018. - Режим доступу до ресурсу: https://www.englishdom.com/blog/igri-dlya-ditej-anglijskoyu-movoyu/.

29. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. [Електронний ресурс] / [Л. Гриневич, О. Елькін, С. Калашнікова та ін.]. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf.

30. Панкратова А. Ю. Дидактичні ігри на уроках англійської мови [Електронний ресурс] / Альона Юріївна Панкратова. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: https://urok-ua.com/dydaktychni-ihry-na-urokah-anhlijskoji-movy/.

31. Тарасюк О. М. Ігри на уроках англійської мови [Електронний ресурс] / Ольга Михайлівна Тарасюк. - 2018. - Режим доступу до ресурсу: https://vseosvita.ua/library/igri-na-urokah-anglijskoi-movi-4822.html.

32. Федорова О. С. Елементи гри як заохочення до вивчення предмету на уроках англійської мови в початковій школі [Електронний ресурс] / Олена Станіславівна Федорова. - 2018. - Режим доступу до ресурсу: https://vseosvita.ua/library/elementi-gri-ak-zaohocenna-do-vivcenna-predmetu-na-urokah-anglijskoi-movi-v-pocatkovij-skoli-90564.html.